Амігурумі схеми

Амігурумі схеми для початківців

Хороший спосіб виразити свою індивідуальність та самобутність – зробити амігурумі. Прості схеми в’язання, сотні моделей та тисячі стилів не обмежують фантазію. Ці милі, маленькі іграшки стануть прекрасним сувеніром, доповнять декор та будуть чудовими друзями для дорослих та дітей.

Що таке амігурумі

Мистецтво амігурумі започаткувалося у Японії. Дослівно з японської амігурумі перекладається як «в’язане-загорнуте». На жаль, достеменно не відомо, хто був автором унікальної техніки й у якому році «народилася» перша лялька. Однак популяризувалася течія у 70-х роках XX століття. Саме тоді зійшлися два фактори, які стали фундаментом для хобі: стиль каваї, який буквально перекладається як «милий, гарненький» та героїня аніме-серіалів Hello Kitty.

Біла кішечка з мультика настільки сподобалася японцям, що вони почали купувати матеріали, щоб самостійно виготовляли фігурку улюбленого персонажа. Пік популярності Hello Kitty минув, натомість з’явилися інші, найрізноманітніші схеми амігурумі.

Найчастіше такі фігурки в’яжуть у вигляді тваринок та людей. Але зустрічаються й одухотворені неживі предмети, такі як їжа, рослини чи навіть природні явища.

Іграшки мають свої відмінні риси:

• Справжня амігурумі мініатюрна, – всього 7-10 см заввишки. Вважається, що чим менша іграшка, тим талановитіший майстер.

• У виробів незвичайні пропорції: нереально велика голова, маленьке, циліндричне тіло й округлі чи навпаки витягнуті кінцівки.

• Миловидність – ще одна характерна риса ляльки амігурумі. Зворушливий образ допомагають створити великі оченята, високо посаджений ніс та ротик, довгі вії, рожеві щічки.

• За традицією, кожній іграшці дають ім’я.

Такі фігурки використовують у якості оберегів, ними декорують приміщення, маленькі моделі служать брошками чи брилками.

Які бувають схеми іграшок амігурумі

Ляльки у такому стилі бувають найрізноманітніших форм та образів. Котики, ведмедики, равлики, зайчики, апетитні кекси чи солодкі ягідки – зв’язати можна все що завгодно. Однак, коли йдеться про амігурумі – схеми для початківців повинні бути максимально прості.

Всі новачки роблять одну і ту саму помилку: відразу хапаються за складні та деталізовані фігурки. Звичайно, такі вироби виглядають симпатичніше. Але і зв’язати їх набагато складніше.

Тим, хто лише знайомиться з цим видом мистецтва, краще обрати ляльку з мінімумом деталей, адже для початку слід зрозуміти принцип в’язання. А вже згодом перейти на складні моделі. Тим паче, що існує тисячі схем, з допомогою яких можна реалізувати навіть найдивовижніші фантазії. Ті хто опанував це мистецтво, надалі легко вигадують власні схеми іграшок амігурумі.

Процес в’язання може бути у вигляді текстового опису, схем чи таблички. Простіше працювати з тестами. Таблички, які розбиті на стовпці та рядки дещо складніші для сприйняття. Якщо хоча б один етап роботи буде незрозумілим, фігурка може не вдатися.

У схемах використовуються такі позначення:

• ВП – повітряна петля.

• СБН – це стовпчик без накиду.

• ССН – стовпчик із накидом.

• П – на петлю більше.

• У – на петлю менше.

• (XX) – кількість петель у ряді.

Амигуруми схеми для початківців краще вибрати з деталізованим описом і зрозумілими інструкціями. Дуже просто навчатися по покроковому відео чи фото майстер-класу.

Амігурумі гачком

Традиційно такі фігурки в’яжуть гачком. Так процес відбувається швидше, а виріб буде щільнішим. До вибору гачка варто підійти серйозно, адже від його якості залежить загальний вигляд ляльки. Гачок купуйте на розмір меншим від того, який рекомендований для обраної пряжі. Інструмент має бути настільки гострим, щоб кінчик було легко вводити у петлі, але при цьому не колоти пальці. Обирайте інструмент з гладким тілом, щоб не рвати й не псувати нитку.

Як вже зазначалося раніше, основа фігурки амігурумі – схеми. Процес починається з в’язання кільця, яке ще називають «чарівною петлею». Магія техніки у тому, що якщо кільце затягнути, то отвір в центрі деталі зникне.

Процес створення «чарівної петлі» досить простий:

• Створіть петлю.

• Петлю зав’яжіть з середини. Вийде кільце.

• Накиньте на петлю ряд стовпчиків (зазвичай, їх потрібно від 4 до 7).

• Затягніть петельку туго в кільце.

Рухатися потрібно по спіралі за годинниковою стрілкою. Особливість технології у тому, що така спіральна методика не передбачає шов. Форма корегується через зменшення та збільшення петель. В’язка повинна бути щільною, щоб наповнювач не просвічувався.

Амігурумі для початківців, зазвичай, складається з двох-трьох деталей. Складні фігурки мають кілька елементів круглої або овальної форми. Кожна частинка в’яжеться окремо, а потім з’єднуються.

Найкраще почати з м’ячика, пташенятка-амігурумі, свинки, монстрів, курчаток. У таких фігурках лише округлий тулуб, з в’язанням якого новачок легко справиться.

Матеріали та інструменти для амігурумі

Як зазначалося, в’яжуть іграшки амігурумі гачком, рідше шпицями. Але окрім схеми та гачка, вам знадобляться інструменти та матеріали:

• Пряжа. Для створення фігурок використовують шерсть, бавовну, плюш чи акрил. Можна купувати нитки «травичка», але до них краще обирати шпиці. Досвідчені майстри найчастіше в’яжуть з пряжі «Ірис».

• Голка з великим вушком, щоб з’єднати деталі ляльки.

• Ножиці для розрізання пряжі.

• Аксесуари та прикраси. В роботі використовують пластикові очі, носик, ротик. Можуть знадобитися стрази, паєтки, ґудзики. Для амігурумі купити слід і яскраву тканину, якщо потрібно оздобити різні деталі, наприклад, лапки чи вушка.

• Наповнювач. Готові елементи набиваються легким матеріалом. До них відносяться синтепон, поролон, холлофайбер, комфорель, пластикові кульки. А от від вати та тканини краще відмовитися. Вона злежується і фігурки швидко втратить привабливий вигляд.

Нині в інтернеті можна знайти цікаві та красиві іграшки амігурумі, схеми для яких є у вільному доступі. Такі ляльки мають масу переваг. Зокрема, вони екологічні, унікальні за дизайном та несуть в собі позитивну енергію, якою зарядив їх автор.